- оголосити
- I
= оголошувати (ким-чим — публічно визнати кого / що-н. ким / чим / яким-н.), проголосити, проголошуватиII
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
оголосити — див. оголошувати … Український тлумачний словник
оголосити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
обволати — оголосити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
уморити — оголосити недійсним, анулювати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
оголошувати — I = оголосити (доводити що н. до загального відома, письмово / усно), оповіщати, оповістити; оприлюднювати, оприлюднити (перев. у пресі); проголошувати, проголосити, видавати, видати (зі сл. наказ , розпорядження й под. перев. офіційно);… … Словник синонімів української мови
Кавацив, Иосафат — Иосафат Кавацив (укр. Йосафат Каваців, 1934 2010) священник и, возможно, епископ Украинской Греко Католической Церкви, член ордена василиан, политзаключенный. Содержание 1 Ранние годы, подпо … Википедия
Кавацив, Иосафат Михайлович — Иосафат (в миру Василий Михайлович Кавацив, укр. Йосафат Каваців, 5 января 1934(19340105) 4 июня 2010) священник и, возможно, епископ Украинской Греко Католической Церкви, член ордена василиан, политзаключенный. Содержание … Википедия
застрайкувати — у/ю, у/єш, док. Оголосити, влаштувати страйк … Український тлумачний словник
оголошений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оголосити. || оголо/шено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
оголошення — я, с. 1) Дія за знач. оголосити. 2) Повідомлення, оповіщення про що небудь. 3) У системах обробки інформації – зв язування програмного об єкта з іменем, атрибутами. •• Оголо/шення да/них призначення даним імен та атрибутів. Оголо/шення за… … Український тлумачний словник